- вихованість
- —————————————————————————————ви́хованістьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вихованість — ності, ж. Властивість за знач. вихований 2); уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями … Український тлумачний словник
культура — и, ж. 1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. || з означ. Рівень розвитку суспільства у певну епоху. || Те, що створюється для задоволення духовних потреб людини. 2) Освіченість, вихованість. 3)… … Український тлумачний словник
рицарство — а, с. 1) Збірн. до рицар. 2) перен. Вихованість, підкреслена чемність, благородство рицаря … Український тлумачний словник
скромний — а, е. 1) Який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними. || Який не претендує на особливе становище. 2) Стриманий у поводженні, вихований; прот. розв язний. || Морально стійкий; цнотливий. || Який свідчить про… … Український тлумачний словник